Виробниче замовлення: обіцянка, яку закриває відвантаження
Питання звучало просто: клієнт замовив партію, ми її зробили й відвантажили — треба пам'ятати, кому що збираємо. Просте питання, у якого є дорога неправильна відповідь.
Як було
У проєкті виробництва замовлень не було взагалі — і це було свідоме рішення. Слово «замовлення» означає три різні речі: ремонт чужої речі, покупка, яка їде від нас, і виробниче завдання. Змішати їх в одній таблиці означало б отримати сутність, яка вдає, що щось міняє, а насправді ні.
Тож єдиним слідом партії лишалась накладна. Але накладна — це факт: вона з'являється тоді, коли все вже зроблено. Тижні, поки партію збирають, не мали де жити. «Кому що ми зараз збираємо» доводилось тримати в голові або в чужому файлі.
Як стало
У проєкті з'явився профіль «Виробництво», і замовлення в ньому означає перелік того, що ми маємо зробити й відвантажити. Пристроїв, квитанції та ярлика там немає — приймати нічого, річ наша й ще не існує.
Далі все звичне: виготовили — оприбуткували на склад, натиснули «Відвантажити» — виписалась накладна на те, що ще не поїхало.
Одне рішення, з якого випливає решта
Замовлення — обіцянка, накладна — факт. Гроші рахує лише проведений документ: виручка, борг покупця, маржа. Ціни в рядках замовлення є, але роблять рівно одне — підставляються у відвантаження.
Спокуса була протилежна: показати суму замовлення як борг одразу, це ж «домовились». Тоді та сама партія лежала б у балансі двічі — як обіцяна і як відвантажена, — і відповідь на «скільки нам винні» залежала б від того, з якого екрана дивитись. Тому в картці виробничого замовлення немає рядка «до сплати»: там написано, що рахунок виставляє відвантаження.
Передоплату при цьому можна взяти будь-коли, і в балансі замовника вона видно одразу — поки партію роблять, товар винні ви, а не навпаки.
Три межі, які видно на екрані
Партія їде частинами
Кнопка створює чернетку накладної на весь залишок; кількість можна виправити — поїде частина, решта лишиться за замовленням. У кожному рядку видно, скільки з нього вже відвантажено, і це число ніде не зберігається: воно рахується з проведених накладних, тож розійтися з ними не може. Повернення від покупця зменшує його назад.
Замовлення закривається саме
Коли поїхало все — статус іде у фінальний, а в історії лишається, хто провів документ. Прапорець, який доводиться гасити руками, з часом перестають гасити, і список відкритих замовлень перестає щось означати.
Рядок можна назвати лише зі списку
Вироби беруться з номенклатури, вільним текстом не вписуються. Причина практична: відвантажити те, чого немає в довіднику, неможливо — а такий рядок обіцяв би замовнику те, що нікуди не поїде.
Чого тут навмисно немає — розрахунку партії за рецептурою. Замовлення відповідає на «кому що збираємо», а не «зі скількох конденсаторів складається плата». Другий розрахунок поруч із тим, який у вас уже є, означав би дві правди про собівартість.